Український дзвінкий голос мови в моїм серці живе назавжди
Йди в тисячоліття, рідна мово,
До сердець і душ людських доходь,
Квітни калиново й барвінково,
Бо на те й благословив Господь!
Рідне слово! Скільки в ньому чарівних звуків, материнської лагідності та доброти, мудрості земної, закладеної ще нашими славними предками.
21 лютого, наша країна разом з усім світом відзначає День рідної мови. Зараз це свято крокує по всій планеті, і кожен громадянин будь-якої країни ще більше відчуває свою приналежність до свого народу, народності , нації. Мова – це той інструмент, який єднає націю, народ до єдиного цілого. У велику українську родину об’єдналися учні Великовільшаницької ЗОШ І – ІІІ ступенів під час святкуванняДня рідної мови у нашій школі. Молодші школярі активно взяли участь у конкурсі малюнка «Дзвени струмочком,рідна мово!». Учні середньої ланки писали власні вірші про мову, співали українських пісень, декламували вірші українських письменників.
Як гарно звучала наша рідна мова у віршах, прислів’ях, які ніжні й гарні слова та мелодія у пісні.Адже рідна мова – це криниця живої води, невичерпне джерело добра, нескінченна річка слів, струмок надії. Це наше багатство…
Багато гарних слів почули діти про нашу рідну українську мову. Хочу, щоб вони полюбили її і ніколи не цуралися , де б не були, щоб зростали в ріднім краї із рідними словами, бо саме від них та і кожного з нас залежить, чи буде жити наша мова, одна з найкрасивіших мов світу.
Вчитель української мови
Великовільшаницької ЗОШ І- ІІІст.
Гапкевич Н.С.
|