Горить свіча і огортається журбою…

   Приспущені синьо-жовті прапори пов’язані чорною стрічкою – Україна в скорботі. Кожну четверту суботу листопада держава вшановує пам’ять жертв Голодоморів. У цей день люди запалюють свічки та моляться за душі мільйонів загиблих від геноциду.

   З хвилини мовчання почався 25 листопада перший урок  у Великовільшаницькій ЗОШ І – ІІІ ступенів. В цю мить кожен школяр замислився про той непереборний жах, який охоплює людину в момент, коли дитина просить у матері їсти, а навіть малесенького шматочка хліба немає, про нестерпний біль від втрати рідних...

   Саме молитвою за душі померлих продовжили годину пам’яті«Горить свіча і огортається журбою…». Активні учасники шкільного парламенту разом з педагогом-організатором Потюк С.В. розповіли присутнім про страхіття голодних років. Учні, затамувавши подих, ловили кожне слово про нелюдські муки, пережиті нашими прадідами в голодні роки. Пісня «Свіча», написана Богданом Стельмахом на мелодію Мирослава Скорика, слайди на екрані, в яких відтворено жахливі події минулого, стали кульмінацією заходу. 

    Так, зі сльозами на очах запалили свічки пам’яті   учні школи на могилі борцям за волю України. Діти знають, це вже стало традицією, щороку у цей день віддати шану загиблим від голодоморів.