Ніде так не співають солов’ї,

Не пахнуть цвітом гори і долини -

Отут, де б’ється серце рідної землі,

Лиш тут, де б’ється серце України!

    Нашого цвіту по всьому світу! І куди б не закидала доля українців, вони завжди чують голос серця, голос землі, яка народила їх, вдихнула в них честь і гідність, любов і відданість, доброту і щирість, волю і свободу. І чують голос рідної землі в радості і в горі.

    Всі ці слова в унісон б’ються із серцем українця, уродженця села Трудовач, який більшу частину свого життя прожив у Франції, Стефана (французькою Етьєна) Якубовського та його дружини Лариси. Щирість, доброту і відданість рідному краю цього подружжя ми відчуваємо впродовж багатьох років, адже наша співпраця триває майже десять років! Проживаючи у великій і розвиненій європейській країні, пану Стефану дуже хотілося, щоб його земляки мали можливість побачити Європу, її цінності, її рівень життя, щоб прагнули жити по-європейськи. Будучи мудрим і порядним чоловіком, розумів, що це можна робити шляхом співпраці зі школою, молоддю, однодумцями. Ось так і зав’язалася щира дружба між Асоціацією Франко-Української Дружби, яку очолює пан Стефан та Великовільшаницькою ЗОШ.

   Вчителі та діти  провели з п. Стефаном та членами Асоціації ( Жерар Кльоз та Люсьєн Альмарша) не одну зустріч: листуємося, спілкуємося, вітаємо…Члени шкільного євроклубу «Євромрія» завжди радо зустрічають пана Стефана, дякують за подарунки і готують презенти для Асоціації – це і  вишивки, і обереги, і різні сувеніри виготовлені власноруч.

   Ось і недавно, коли п. Стефан в котрий раз побував у рідному селі Трудовач, вчителі та учні разом з керівником нашого євро клубу        Яворською Н. Л. організували для земляка свято «Прощання з колядою». Разом з паном Якубовським ми колядували, щедрували, спогадами повертались у минуле, розмовляли про плани на майбутнє…А їх у пана Стефана, незважаючи на поважний вік, дуже багато! Учні та вчителі власними руками приготували подарунки, які передали п. Стефану для Асоціації – це вишиті картини, вироби з ниток та іншого природнього матеріалу.

   А ще нашого земляка дуже радує бажання школярів вивчати французьку мову. Посібники, які він привозить, є вагомою допомогою як для учнів, так і для вчителя французької мови Н. Л. Яворської.

   Щиро дякуємо вам, дорогий земляче, за меценацтво, за жертовність, за добре серце справжнього українця.

   Члени шкільного євроклубу «Євромрія»