Україно, соборна державо,

Сонцесяйна колиско моя,

Ні, не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях.

                 Впевненими та рішучими голосами діти декламують вірші про світле майбутнє своєї Батьківщини, сповнені гордості величають подвиги своїх предків, об'єднавшись у дружному колі крокують сторінками історії. Саме в такому патріотичному та піднесеному дусі відбувся виховний захід, присвячений Дню соборності України. Наприкінці учні спробували емоційно зануритись у 22 січня 1990 року, тому, взявшись за руки, утворили живий ланцюг у стінах рідної школи та в один голос виконали «Молитву за Україну». 

         В ситуації, що панує в нашій державі, не лише дорослі, а й діти розуміють важливість єдності народу для досягнення великої мети. Тому, на виховних годинах, що були проведені у кожному класі, розповідаючи про День злуки, діти ділилися своїми враженнями про ту подію, а також шукали причини, що зумовили її.

         Кожна памʼятна дата мимовільно змушує нас звертатись до подій сьогодення, тому ми згадуємо, сумуємо, пишаємось і вшановуємо героїв хвилиною мовчання. Сьогодні ми згадали, як рік тому зʼявились перші жертви Небесної Сотні, та тих, хто поклав своє життя у подальшій боротьбі. 

         Ми вже вкотре пересвідчуємось в тому, що наші діти свідомі свого громадянського обовʼязку та прагнуть знати більше про минуле. І, хоча, наймолодші ще не до кінця зрозуміли, що таке ЗУНР та УНР, проте, кожна дитина засвоїла для себе необхідність взаємопідтримки та, власне, соборності у нашому житті.