Каталог файлів

Гординя та зарозумілість

Цілі уроку:

 Розкрити учням зміст поять  «гординя», «зарозумілість», та символічний зміст біблійної історії “Вавилонська вежа”; розвивати вміння зіставляти історичні події з поданими у біблійній легенді; формувати комунікативні вміння та навички школярів, виховувати інтерес до подій історичного минулого.

Біблійна основа:

Вірші з Біблії: Буття 11:1-9

Біблійна історія: Вавилонська вежа.

Ключовий вірш:  «Бо кожен, хто підноситься, - буде понижений, хто ж понижається, - той піднесеться» (Луки18:14б)

« Не майте гордині ані в розумі , ані в серці» В.Мономах.

Словник понять і термінів, гординя, зарозумілість.

Допоміжні засоби: малюнки, Біблія, презентація, цитати,  кольоровий папір.

Тип уроку:  засвоєння нових знань

Хід  уроку

І.Організація учнів до уроку.

(Вчитель запалює свічку, звучить мелодія )

Учениця.    Благослови нас, Боже,на ще один урок,

                   Де ми розкриєм серце у молитві.

                   Це буде знову новий крок

                   У вірі із гріхом у битві. 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вправа . Павутинка.( учні записують слова довкола центрального слова і пояснюють зв’язок з даним словом)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1.Розглянь малюнок . Яку людину ти бачиш?Поділися  власними міркуваннями

2. Повідомлення «Довідкового бюро»

Гординя – надто висока думка про себе та свої можливості і зневага до Бога й людей, пихатість.

 Гордовита людина не терпить, коли шанують когось іншого, а не її; ображається, коли на неї звертають мало уваги; дратується, якщо хтось скаже, що вона неправа; не прислухається до порад, які дають інші.

Зарозумілість – це коли людина  думає , що вона найкраща.

ІV. Повідомлення теми і цілей уроку

Запис в зошиті.

V. Вивчення нового матеріалу

3.Екскурс в історію.(вчитель) презентація 1 - 3 слайди

 Вавилон – найбільше місто Дворіччя

Місто Вавилон на початку своєї забудови мало вигляд чотирикутника площею близько 400 га. Сторони цього чотирикутника були зорієнтовані за чотирма «вітрами», тобто за сторонами світу. Річка Євфрат поділяла місто на дві частини. На лівому березі розташовувалося Старе місто, а на правому – Нове. У період найвищого розквіту Вавилона за царя Навуходоносора II було побудовано навколо Нового міста мури довжиною майже 18 км. Вони були такими широкими, що на них могли роз'їхатися дві колісниці, запряжені четвіркою коней. На внутрішньому боці мурів через кожних 50 м розташовувалися башти – всього 360. На зовнішньому боці мурів було збудовано 250 башт. Площа міста в цей час сягала 1000 га, а чисельність населення – 500 тис. чоловік. У будівництві використовувались асфальт, камінь та обпалена цегла. Своєю величчю вражали вулиці міста, палаци і десятки храмів.

Висячі сади Семіраміди. Неподалік від палацу розташовувалися висячі сади, які давні греки пізніше назвали одним із чудес світу. Ця багаторівнева будівля, схожа на ступінчасту піраміду, майже вся була вкрита рослинами. На кожному рівні росли пальми, кипариси та інші дерева. Для їх зрошення вавилоняни створили складну систему поливу. Усередині споруди працювали пристрої, які постачали воду з Євфрату на кожний з поверхів.

Вавилонська вежа. її називали Етеменанкі – «дім наріжного каменя неба і землі», бо вона, за задумом, мала з'єднувати землю і небо, на якому жили боги. Вавилонську вежу було збудовано на основі одного з найдавніших  зикуратів часів царя Хаммурапі.

Вежа розташовувалася біля головного храму Вавилона – Есагіла. Вона мала 7 рівнів і сягала у висоту майже на 100 м. Кожен поверх мав свій колір. На вершині було святилище, оздоблене голубою цеглою, яка виблискувала на сонці. Вавилонська вежа присвячувалася головному богові – Мардуку та його дружині. Місцеві жителі вважали, що саме тут він приймав принесені йому дари. На вершині святилища зберігалися вкриті золотом роги, що були символом влади Мардука.

       4 .Легенда. Вавилонська вежа.( Випереджувальне завдання)слайд презентації - 5- 6-7

Це було так давно, що вже ніхто й не пам’ятає, коли це було. Розповідають, одначе, буцімто в ті часи всі люди однією мовою говорили й усі одне одного розуміли.

І закортіло людям лишити пам’ять про себе довічну:

—    А нумо зберемося разом та й побудуємо вежу високу! — мовив один.

Зраділи всі та й загукали:

—    Ми збудуємо вежу, ми збудуємо вежу аж до самого неба!

Обрали гору високу — та й почалася робота! Хто глину місить, хто з неї цеглини ліпить, хто у печах обпалює, хто на гору підвозить. А на горі вже люди ждуть, цеглини приймають та з них вежу складають.

Всі працюють, усі співають, весело всім.

Будувалася вежа не рік і не два. Самих цеглин для неї знадобилося тридцять п’ять мільйонів! Та й собі довелося будинки побудувати, аби було де після трудів одпочивати, а побіля будинків насаджати дерев та кущів, аби птицям було де співати.

Ціле місто виросло навколо гори, на якій будувалася вежа. Місто Вавилон.

А на горі з кожним днем усе вище й вище, уступами підводилася вежа-красуня: знизу широка, догори все вужча й вужча. І кожен уступ цієї вежі фарбували в інший колір: у чорний, жовтий, червоний, зелений, білий, жовтогарячий. Верх придумали зробити синім, щоб був наче небо, а покрівлю — золотою, щоб, як сонце, виблискувала!

І ось вежа майже готова. Ковалі вже золото кують для покрівлі, маляри пензлі занурюють у відра із синьою фарбою. Та ранком, звідки не візьмись, поміж людей з’являється сам Бог . Не сподобався йому їхній замір* — досягти неба, де живе Бог.

«Це тому примудрилися вони свою вежу вибудувати,— подумав він,— що у них спільна мова і кожна людина розуміє іншу. От вони й домовились!»

І наслав  ,бог на землю страшенну бурю. Поки буря вирувала, вітер поніс усі слова, котрі люди звикли одне одному говорити.

Невдовзі буря вщухла, і люди знову стали до роботи. Вони ще не знали, яка біда їх спіткала. Покрівельники пішли до ковалів сказати, щоб ті швидше кували листи для покрівлі. А ковалі не розуміють ані слова.

В усьому місті Вавилоні люди перестали розуміти одне одного.

Маляр кричить:

—    Фарба скінчилась!

А в нього виходить:

—    Но мор пент!

—    Нічого не розумію! — кричить йому інший.

А виходить:

—    Женком пренепа!

І по всьому Вавилону лунають слова, зрозумілі одним і незрозумілі іншим.

—    Віндадори!

—    Маракірі!

—    Бобеобі!

—    Дзин!

Покидали всі роботу, блукають, наче у воду опущені, та шукають: хто б міг їх зрозуміти?

І почали люди збиратися купками — хто з ким однаково говорить, той і намагається триматися того. І замість одного народу вийшла сила-силенна різних народів.

І розійшлися люди в різні кінці землі, кожен народ у свою сторону — будувати свої міста. А вежа почала потроху розвалюватися.

Але подейкують, що досі у кожному місті можна знайти уламки цегли від Вавилонської вежі. Тому що багато хто носив їх із собою на згадку про ті часи, коли на землі мир панував і люди розуміли одне одного.

Бесіда за питаннями:

• Які часи відтворено в легенді? («...В ті часи всі люди говорили однією мовою й усі розуміли один одного»)

• Для чого люди вирішили збудувати вежу? («...Залишити пам’ять по собі на віки віків»)

• Яка була організована робота щодо будівництва? («...Й закипіла робота! Одні місять глину, інші ліплять з неї цеглу, треті цю цеглу в печах обпалюють, четверті возять її на гору. А на горі вже люди стоять, приймають цеглу — складають з неї вежу»)

• У зв’язку з чим навколо вежі виникло місто із деревами? («Та й для себе довелося хати звести, аби було де перепочити після роботи, а коло хат насадити кущів і дерев, щоб було птахам де співати»)

• Чим будівництво вежі не сподобалося Богові ? Чи, може, це небажання Бога порівнятися з людьми? Відповідь вмотивуйте. («Не хотів він, щоб дісталися люди до неба»)

• Що сприяло швидкій відбудові вежі? («Це тому їм вдалося свою вежу звести... що в них спільна мова, й усяка людина розуміє іншу. Ось вони й домовились!»)

• Яким чином Бог призупинив будівництво красуні Вавилону? («І наслав Ягве на землю велику бурю. Доки буря лютувала, вітер порозносив усі слова, що їх люди звикли говорити одне одному»)

• Чому вежа почала поступово руйнуватися? («І розійшлися люди по різних кінцях землі, кожен у свій бік — будувати свої міста. А вежа почала мало-помалу розвалюватися»)

• Яке значення мала вежа для різних народів? («Втім, говорять, що й досі в кожнім місті можна знайти уламки цеглин від Вавилонської вежі. Тому що багато хто брав їх із собою на згадку про ті часи, коли на землі був мир, і люди розуміли одне одного)

5. Читання Святого Письма. Бут.11. 1 – 9 .

коментар вчителя.

Дослідники зійшли висновку, що в сучасному біблійному тексті зведено дві оповіді про стародавній Вавилон: одна – про будову міста і змішування мов, друга – про побудову башти і розпорошення людей по всьому світі. Висловлювалась і така думка: оповідання ці укладалися людьми, які самі не жили в містах, а кочували разом зі своєю худобою з пасовиська на пасовисько. Для них кочове життя було нормою, було “правильним”, тому й Бог мав бути до нього прихильним. А прагнення споруджувати міста й великі будівлі здавалося викликом Богові.

6.  Робота з підручником. Завдання  3.с.57

« Не майте гордині ані в розумі , ані в серці» В.Мономах

7.  Інсценізація байки Б. Грінченка. «Сорока»       слайд 11.

Автор.

Покинувши ліси свої,
Сорока в город полетіла.
Там по садках тинялася без діла,
Довгенько по гаях не бачено її...
Всі думали: пропала Білобока,—
Аж ось — сусіль![1] — вернулася Сорока!
Вернулася і зараз крик такий
Вона зняла, що ліс озвавсь луною:

Сорока:
«Сюди! сюди! злітайтеся мерщій!
Послухайте! до вас я з новиною!»

Автор.
От стрепенувся ліс, летять пташки,
Летять великі птиці,
Орли, і Соколи, Зозулі і Шпаки,
Тихенькі Солов'ї і гомінкі Синиці.
Злетілися, посіли на гіллі —
А що то скаже їм та городянська штука?

Сорока.
«Послухайте мене, великі і малі!—
є в мене вам наука.
Ну, де ви живете? що знаєте, дурні?
Самі все лісові пісні
Співаєте, як і співали!
Покиньте їх! не ті часи настали:
Тепер путящий спів
Не тут, серед гаїв,—
Ні, тут дурні патяки,—
А в городі — отам співаки!..
Отам пісні... Навчилась їх і я...
Вже годі слухать Солов'я,
Послухайте мене, співання ж бо яке!..
Скреке!.. скреке!.. скреке!..»

Автор.
Вона ще довго скрекотіла,
А далі Шпак на те загомонів:

Шпак.
«Та ну бо вже! Не буде діла!
Ми це од тебе чули спів,
А іншого, як ти не вміла,
То й город не навчив.
Була ти й будеш скрехотуха,—
Чого ж ти нам дратуєш уха
Та бешкет робиш на весь гай?
Хай кожен так собі співає,
Як хто зуміє і здолає,—
Усяким співам волю дай,
То й буде в нас співучий край!..
Бесіда по байці.

• Кого автор висміює у байці?( горду та зарозумілу сороку)
• Чи ми можемо в образі сороки впізнати і героїв сьогодення?( тих хто дуже високої думки про себе)

Коментар учителя.

Ми бачимо, що ця хвалькувата Сорока лише дарма згаяла час, бо нових умінь у неї не з’явилося. Але вона стала почуватися заро­зумілою, бо вважала себе справжньою міською жителькою. Вона настільки недоумкувата, що визнає своє скрекотіння кращим від солов’їних співів.

У байці автор висміює дурну Сороку, її зарозумілість і пиха­тість.

VІ. Закріплення.

( Два хлопчики просяться вийти . Разом з ними в клас заходить Ангел,тримає в руках конверт. )

1 хлопчик.

Ми зустріли в коридорі

Ангела святого,

Здивувались і зраділи

Ми від щастя того.

Я відразу запитав,

Кого він шукає

І що доброго для нас

У пакунку має.

2 хлопчик.

Він сказав, що прийшов з неба

На урок відкритий

Дітей й гостей привітати

І благословити.

Бо, де мовиться про Бога,

Він там все витає

Й зрозуміти Боже слово

Нам допомагає.

Ангел.

Я Ангел – Охоронець вашого класу . Приніс для вас лист – завдання із Небесної канцелярії.

Вчитель. Давайте поглянемо. Бачу завдання в Ангелика для закріплення знань.

(Ангел витягує з конверта завдання на кольоровому папері. Учні вибирають собі колір і відповівши на запитання на дошці будують « вежу»)

Гра «Побудуй вежу»

На території якої держави був побудований Вавилон? ( Ірак)

Для чого люди хотіли збудувати вежу?:  ( Достатися …… до Бога.)

Первісне значення назви міста – Вавилон.(брама Бога)

Коли появилося значення “змішувати” у слові “Вавилон”?( після знищення вежі)

 Зі скількох ярусів була побудована вежа? ( 7 )

У чому полягає символічне значення цієї історії?

Відтворіть зарозумілість та гордість.( пантоміма)

Слайд 12

  «Бо кожен, хто підноситься, - буде понижений, хто ж понижається, - той піднесеться» (Луки18:14б)

Метод « Прес»

Під час  відповіді користуйтеся опорою.

• Я сьогодні на уроці дізнався….
• Я сьогодні на уроці зрозумів…..
• Я сьогодні на уроці навчився….
• Я сьогодні на уроці переконався…

Ангел.

Невисоко муруй ,

Але твердо держись,

А хто правду лама,

З тим ти сміло борись!

Не бажай ти умом

Понад світом кружить;

А скоріш візьмись

В світі праведно жить.

( І.Я. Франко)

( на закінчення можна заспівати пісню «Через гори й доли, через океан…»)

Слово вчителя

І якщо про це говорили змалку, вчити цього з дитинства, то, я вірю, люди виростуть із чітким розумінням, де шукати точки єднання і порозуміння, розумітимуть, у чому єдність народу і держави, і знатимуть – духовна складова є головною у нашому житті. І тоді збудуться слова: «В єдності сила народу, Боже, нам єдність подай».

Оцінювання.

Д/З Урок 10.Вивчити слова В.Мономаха.

Додаток до уроку гордість та зарозумілість

Один буддійський наставник подорожував зі своїми учнями і почув одного разу, як вони сперечаються, хто з них краще.

- Я займаюся медитацією вже п'ятнадцять років, - сказав один.

- Я творю добрі справи відтоді, як покинув отчий дім, - сказав інший.

- Я незмінно дотримуюся повчанням Будди, - сказав третій.

Опівдні вони зупинилися під яблунею перепочити. Гілки її, обтяжені стиглими яблуками, схилялися майже до самої землі.

Тоді заговорив наставник:

- Коли дерево щедро плодоносить, гілки його схиляються низько-низько. Істинному мудреця притаманне смиренність. Коли ж дерево безплідно, гілки його здіймаються зарозуміло й пихато. І дурень завжди шанує себе краще ближнього свого.

Гордість

Цікаво знати

У 1899 р. розпочалися розкопки Вавилона, які тривали 18 років. Очолював експедицію Роберт Кольдевей. Під час досліджень було знайдено руїни Вавилонської вежі, висячих садів, царського палацу, залишки моста через Євфрат, мурів та вулиць міста.