З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і  працьовитий народ, про її гаї зелені, про тихі ріки та озера. Наша Україна славиться великими традиційними святами та обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти  до української спадщини повертається до традицій свого народу.

     Узимку, коли завершувалися роботи частішали дівочі та парубочі гуляння.

     Це було 13 грудня і вважається днем пам`яті одного із дванадцяти апостолів Христових – Андрія Первозванного. За старовинними літописами саме він приніс слов’янським народам християнство.

     За довгі віки народні традиції міцно переплелися з релігійними і дійшли до наших днів. Церковне свято Андрія відтоді зветься в народі Калитою, а молодіжні зібрання, що влаштовувалися ще за часів язичництва, набували назву «андріївських»

     От і ми, учні Великовільшаницької ЗОШ,  ненадовго повернулися  в минуле та завітали на андріївські вечорниці, щоб відчути красу та поезію стародавніх українських обрядів

    Сьогодні перед нами ожили вечорниці в ніч на Андрія. Сьогоднішнє свято відкрило  перед нами розум, мудрість, щедрість нашого народу!

     Тепер  головне, щоб вони і надалі не пішли у забуття. Міцний наш  рід, жива у ньому пам'ять про минуле. Тож бережіть цю прекрасну, невичерпну скарбницю. У ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня. Хай у вас завжди живим вогником світяться обереги пам'яті! До нових зустрічей!

Гапкевич Н.С.