У  Великовільшаницькій школі святково і радісно, наче вдягла весна мережану сорочку. Учні і вчителі вдягнувши вишиванки звеселяли гаївкою свої серця. Здавалося, що цей спів підхоплював вітер і розносив по шкільному саду, що сонячне проміння світило і ласкало по-особливому. А дитячі голосочки линули до небес з великою любовю.

Співаймо, друзі, в великоднім колі

І Господа воскреслого молім,

Щоб обновивсь весною щастя й долі

Наш рідний край , наш рідний дім.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!