У Великовільшаницькій школі святково і радісно, наче вдягла весна мережану сорочку. Учні і вчителі вдягнувши вишиванки звеселяли гаївкою свої серця. Здавалося, що цей спів підхоплював вітер і розносив по шкільному саду, що сонячне проміння світило і ласкало по-особливому. А дитячі голосочки линули до небес з великою любовю.
